Чи необхідно подавати звітність і хто має її підписувати до моменту ліквідації ЮО або ФОП (рішення про припинення господарської діяльності, банкрутство, реорганізація)?
(...)Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУ та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" із змінами та доповненнями. Згідно із ст.91 ГКУ, ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п.11.1 ст.11 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 979). При цьому, відповідно до ст.24 та 25 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями ( далі – Закон №2343) у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; здійснює інші повноваження, передбачені Законом №2343.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, переходять ліквідатору, тому такий платник податків (в особі "ліквідатора") повинен подавати до органу ДПС за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку, податкову звітність за період до дня внесення запису про ліквідацію до державного реєстру за підписом ліквідатора, на якого покладено повноваження керівника підприємства-банкрута або фізичної особи – підприємця.
ЄДИНА БАЗА ПОДАТКОВИХ ЗНАНЬ
Питання:
На яку дату складається та подається звітність (останній податковий період) при ліквідації ЮО або ФОП, у т. ч. якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду? [Діє до 06.01.2012]
Відповідь:
Згідно із п. 1 ст. 59 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Як зазначено в п. 7 ст. 59 ГКУ скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУ та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
З метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 11.1 ст. XI Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 979).
Відповідно до пп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Періоди подання податкової декларації до органів державної податкової служби передбачено п. 49.1, п. 49.2, п. 49.5, п. 49.6, пп. 49.12.1 п. 49.12, п. п. 49.18 - 49.21 ст. 49 та пп. 152.9.3 п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, при ліквідації юридичної особи або фізичної особи - підприємця ліквідатор повинен подати податкову звітність до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків або за неосновним місцем обліку за період, на який припадає дата такої ліквідації.
(...)Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУ та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців" із змінами та доповненнями. Згідно із ст.91 ГКУ, ліквідація господарського товариства провадиться ліквідаційною комісією, призначеною його вищим органом, а у разі припинення діяльності товариства за рішенням суду - ліквідаційною комісією, сформованою відповідно до рішення суду. З метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п.11.1 ст.11 Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010р. № 979). При цьому, відповідно до ст.24 та 25 Закону України від 14 травня 1992 року №2343-XII "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" із змінами та доповненнями ( далі – Закон №2343) у постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; передає у встановленому порядку на зберігання документи банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів підлягають обов'язковому зберіганню; здійснює інші повноваження, передбачені Законом №2343.
Протягом 15 днів з дня призначення ліквідатора відповідні посадові особи банкрута зобов'язані передати бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків відповідні посадові особи банкрута несуть відповідальність відповідно до законів України. Отже, з моменту відкриття ліквідаційної процедури всі права керівника юридичної особи або фізичної особи – підприємця, переходять ліквідатору, тому такий платник податків (в особі "ліквідатора") повинен подавати до органу ДПС за місцем реєстрації та/або за неосновним місцем обліку, податкову звітність за період до дня внесення запису про ліквідацію до державного реєстру за підписом ліквідатора, на якого покладено повноваження керівника підприємства-банкрута або фізичної особи – підприємця.
Звертаємо увагу, що до виключення підприємства з Єдиног державного реєстру воно зобов’язане вести податковий та бухгалтерський облік. Так, згідно зі ст. 8 Закону «про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації. Податковий облік підприємство (в особі ліквідаційної комісії чи іншого органу, уповноваженого на проведення ліквідації підприємства) зобов’язане вести до моменту зняття його з обліку в податковому органі як платника податків. Це стосується і розрахунків з Пенсійним фондом. Отже, до моменту зняття з обліку юридичної особи як платника податків, зборів, обов’язкових платежів ліквідаційна комісія (ліквідатор) зобов’язана здійснювати розрахунок зобов’язань щодо таких податків, зборів, обов’язкових платежів, сплачувати їх і подавати відповідну звітність.
Таким чином, під час проведення ліквідації підприємства (ліквідаційних заходів) ведення бухгалтерського та податкового обліку на цьому підприємстві здійснюється в загальному порядку. У зв’язку з цим не варто забувати про обов’язок підприємства під час проведення ліквідації подавати фінансову та податкову звітність.Як свідчать численні запитання наших клієнтів, неведення на підприємстві обліку та неподання звітності до моменту зняття підприємства з обліку як платника податків та зборів є досить поширеною помилкою.
ПК 49.2. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді.
Питання:
На яку дату складається та подається звітність (останній податковий період) при ліквідації ЮО або ФОП, у т. ч. якщо ліквідація припадає на середину звітного періоду? [Діє до 06.01.2012]
Відповідь:
Згідно із п. 1 ст. 59 Господарського кодексу України (далі - ГКУ) припинення діяльності суб'єкта господарювання здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації - за рішенням власника (власників) чи уповноважених ним органів, за рішенням інших осіб - засновників суб'єкта господарювання чи їх правонаступників, а у випадках, передбачених законами, - за рішенням суду. Як зазначено в п. 7 ст. 59 ГКУ скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру.
Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься лише після затвердження ліквідаційного балансу відповідно до вимог ГКУ та подання головою ліквідаційної комісії або уповноваженою ним особою документів для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем у порядку, визначеному Законом України від 15 травня 2003 року N 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".
З метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п. 11.1 ст. XI Порядку обліку платників податків і зборів та визнання такими, що втратили чинність, наказів ДПА України, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 N 979).
Відповідно до пп. 16.1.10 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний повідомляти контролюючим органам за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов'язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації). Періоди подання податкової декларації до органів державної податкової служби передбачено п. 49.1, п. 49.2, п. 49.5, п. 49.6, пп. 49.12.1 п. 49.12, п. п. 49.18 - 49.21 ст. 49 та пп. 152.9.3 п. 152.9 ст. 152 Податкового кодексу України.
Враховуючи вищенаведене, при ліквідації юридичної особи або фізичної особи - підприємця ліквідатор повинен подати податкову звітність до органу ДПС, в якому перебуває на обліку платник податків або за неосновним місцем обліку за період, на який припадає дата такої ліквідації.
ВНЕСЕННЯ ДО РЕЄСТРУ
152.9. Для цілей цього розділу використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Базовим податковим (звітним) періодом для цілей цього розділу є календарний квартал;
152.9.3. якщо платник податку ліквідується (у тому числі до закінчення першого звітного податкового періоду), останнім податковим періодом вважається період, на який припадає дата такої ліквідації;
49.18. Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:
56.21. У разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.
