Для кредитора питання примусового виконання мирової угоди залишається відкритим. Відповідь на нього можна дати, виходячи із змісту все тих самих Роз'яснень ВАСУ № 02-5/289. Зауважимо, що ВАСУ видавав зазначені Роз'яснення ще в той час, коли мирова угода відповідно до Закону № 606 вважалася виконавчим документом, проте його висновки можна застосувати й до чинної редакції Закону № 606.
Так, відповідно до останнього абзацу пп. 3.9.6 Роз'яснень № 02-5/289 у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження у справі господарським судом припинено. Проте заінтересована сторона у цьому разі не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Отже, кредитор, уклавши з боржником мирову угоду, затверджену судом, і зіткнувшись з небажанням боржника виконувати її умови добровільно, повинен знову звертатися до суду, проте вже з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. На підставі позитивного рішення суду в такій справі кредитор отримує наказ господарського суду на його виконання, який, на відміну від самої мирової угоди, визнається виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню органом виконавчої служби відповідно до положень Закону № 606.
Таким чином, кредитору перед укладенням з боржником мирової угоди в межах розгляду справи судом слід добре зважити всі обставини, оскільки, зіткнувшись з відмовою боржника від добровільного виконання положень затвердженої судом мирової угоди, кредитор, як наслідок, лише втратить час для примусового стягнення боргів із боржника.
Источник
Так, відповідно до останнього абзацу пп. 3.9.6 Роз'яснень № 02-5/289 у разі ухилення однієї зі сторін від виконання мирової угоди наказ про примусове виконання не може бути видано, оскільки провадження у справі господарським судом припинено. Проте заінтересована сторона у цьому разі не позбавлена права звернутися на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.
Отже, кредитор, уклавши з боржником мирову угоду, затверджену судом, і зіткнувшись з небажанням боржника виконувати її умови добровільно, повинен знову звертатися до суду, проте вже з позовом про спонукання до виконання мирової угоди. На підставі позитивного рішення суду в такій справі кредитор отримує наказ господарського суду на його виконання, який, на відміну від самої мирової угоди, визнається виконавчим документом і підлягає примусовому виконанню органом виконавчої служби відповідно до положень Закону № 606.
Таким чином, кредитору перед укладенням з боржником мирової угоди в межах розгляду справи судом слід добре зважити всі обставини, оскільки, зіткнувшись з відмовою боржника від добровільного виконання положень затвердженої судом мирової угоди, кредитор, як наслідок, лише втратить час для примусового стягнення боргів із боржника.
Источник
Комментариев нет:
Отправить комментарий