Що таке "строк" і що таке "термін"?
| ||||||||||||||||||||||||||||||
Як відомо, у російській літературній та фаховій мові існує багатозначний іменник "срок":
Порівнюючи тлумачення слів "строк" і "термін" у словниках [4, т. 4, с. 218, 257; 6, т. 9, с. 785, т. 10, с. 87-88; 7, с. 1207, 1241], та рекомендації перекладного російсько-українського словника [8, с. 1146] можна зробити висновок, що в обох значеннях (проміжок і момент часу) слова "строк" і "термін" зазвичай уживають паралельно та відсутні чіткі рекомендації щодо їх поняттєвого розмежування. Тому сьогодні в чинних термінологічних стандартах можна побачити "гарантійний строк" [9, п. 86] та "гарантійний термін" [10, п. 11, 53, А69; 11, п. 6.11], причому в обох випадках ідеться саме про проміжок часу.
Примітка. Щодо третього з наведених в таблиці значень, то тут завжди вживали "строк" [12, с. 277].
Безумовно, паралельне вживання різних термінологічних словосполук у одному значенні веде до плутанини, що недопустимо в нормативних документах. Тому в різні періоди були спроби якось упорядкувати вживання цих слів. У словниках радянської доби намагалися вилучити слово "термін", подаючи його, наприклад у [13, с. 671], з позначкою "уст.", і рекомендуючи вживати слово "строк" в обох значеннях. Укладачі [14, т. 3, с. 426], подали слова "строк" і "термін" як синоніми, але у прикладах перевагу надали першому. Сьогодні можна побачити зворотну тенденцію. Так у словнику [15, с. 589] усі похідні подано лише зі словом "термін". А, переглянувши "Банк даних термінологічних стандартів та застандартизованих термінів", який містить понад 57000 термінів з близько 600 термінологічних стандартів, можна побачити, що з 43 застандартизованих термінів, російський відповідник яких містить слово "срок", у тлумаченні 42-х понять мова йде саме про проміжок часу, причому в 38 випадках українською вжито слово "термін", а лише в чотирьох - "строк". І лише один термін "кліматологічні строки" [16, п. 10.10] відбиває поняття, пов'язане з конкретними моментами часу, коли проводять метеорологічні спостереження.
Аналогічну тенденцію спостерігаємо в термінології законодавчих актів. Так у прийнятому 1997 року Законі України [17, ст. 1] було визначено "строк придатності харчового продукту" як "проміжок календарного часу, визначений виробником цього продукту згідно з законодавством, протягом якого органолептичні, фізико-хімічні, медико-біологічні та інші показники харчового продукту повинні відповідати чинним в Україні нормам і правилам у разі додержання відповідних умов зберігання", але Законом України [18] по всьому тексту слово "строк" замінено на "термін" у відповідному відмінку. Тобто в чинному тексті закону зазначений проміжок часу названо вже "терміном придатності харчового продукту".
Можливо розробники стандартів та законів виходили з тлумачення слова "термін" лише як проміжку часу [19, с. 287], або з рекомендації електронного словника [20], згідно з якою російське слово "срок" в значенні проміжку часу слід перекладати українським словом "термін", а в значенні певного моменту часу - словом "строк".
У новітньому словнику [21, с. 300] міститься інша рекомендація. У значенні проміжку часу перевагу надають слову "строк", а в значенні певного моменту часу - слову "термін".
З наведеного огляду можна зробити висновок, що для нормативних документів потрібно чітко розмежувати слова "строк" і "термін" та вживати їх системно.
З 1.01.2004 року набрали чинність два нормативні документи "Цивільний кодекс України" [22] та ДСТУ 1.5:2003 [23], де однозначно та системно вирішено цю проблему. Згідно з [22, ст. 251-252]
Аналогічні визначення містить ДСТУ 1.5:2003 [23, п. 3.13-3.14]:
Виходячи з цього, правильно писати:
дводенний строк [24, ст. 83]; обирати строком на два роки [25, с. 462]; переобрати на другий строк [25, с. 462]; у разі закінчення строку повноважень [24, ст. 83]; останні шість місяців строку повноважень [24, ст. 90], найкоротший строк [21, с. 300]; позбавлення волі на певний строк [26, с. 52]; протягом встановленого строку[24, ст. 94]; міжремонтний строк [27, с. 323; 28, с. 282]; стислий строк [21, с. 300], строком на чотири роки [24, ст. 76], строк служби,
але
термін початку використання [22, ст. 1110]; крайній термін [21, с. 300]; термін здачі об'єкта [29, с. 390]; у визначений термін; термін платежу.
Розділ технічного завдання має назву "Термін розроблення", бо там зазначають початок і закінчення розроблення проекту НД згідно з програмою робіт чи директивним документом [30, п. А.1.2]. А законодавець використовує словосполуки "гарантійний строк" [22, ст. 675] та "строк придатності товару" [22, ст. 677], бо визначає їх так:
Російську словосполуку "по истечении срока" можна передати, використовуючи обидва слова, але в різних словосполуках: "як вийде (закінчиться) строк"; "після закінченнястроку" або "як прийде термін" [31, с. 804].
Одне й те саме слово може сполучатися з обома словами ("строк" і "термін"), але ці словосполуки мають різний зміст. Наприклад, [32, п. 11.3]
Залежно від змісту можна встановити [22, ст. 1146]: "строк виконання завдання" (тобто проміжок часу) або "термін виконання завдання" (тобто дату).
Вислів "на певний (визначений) термін" відповідає російському "к определенному сроку" [21, с. 300; 31, с. 804], тоді як "на певний (визначений) строк" - "на определенныйсрок".
Зауважимо, що деякі російські вислови зі словом "срок" мають інші українські відповідники, наприклад:
Висновки:
1. Створення в Україні єдиного нормативного поля вимагає узгодження всіх нормативно-правових актів та інших нормативних документів, зокрема термінологічного. Тому гарним прикладом є майже одночасне і тотожне визначення понять "строк" і "термін" у новітніх "Цивільному кодексі України" [22] та основоположному ДСТУ 1.5:2003 [23].
2. Згідно з цими засадничими документами проміжок часу потрібно називати "строком", а певний момент у часі - "терміном".
3. Саме цю термінологію потрібно використовувати, розробляючи технічні регламенти, стандарти, технічні умови та інші нормативні документи.
4. Усі чинні нормативно-правові акти та стандарти, що використовують поняття "строк" та "термін", потрібно привести у відповідність із зазначеними основоположними документами.
Література:
© Гінзбург М. Д.
Скорочений варіант консультації надруковано на шпальтах журналів у рубриках:
Термінологічні поради.
Що таке „строк” і що таке „термін”? // Стандартизація, сертифікація, якість, 2005. - № 4. - С. 29 - 30.
Галузева термінологія.
„Термін придатності” чи „строк придатності”? // Харчова і переробна промисловість, 2006. - № 2. - С. 13 - 14.
|
30 июля 2012 г.
В последний раз о СРОКАХ
Подписаться на:
Комментарии к сообщению (Atom)
Комментариев нет:
Отправить комментарий