Закон України "Про засади державної мовної політики"

Некоторые заметки на полях (с цитатами).

ЗАКОНОПРОЕКТ

"принцип:

9) застосування принципу плюрилігвізму за якого кожна особа в суспільстві вільно володіє кількома мовами, на відміну від ситуації коли окремі мовні групи володіють тільки своїми мовами; "

=)

"У контексті Європейської хартії регіональних мов або мов меншин до регіональних мов або мов меншин України, до яких застосовуються заходи, спрямовані на використання регіональних мов або мов меншин, що передбачені у цьому Законі, віднесені мови: російська, білоруська, болгарська, вірменська, гагаузька, ідиш, кримськотатарська, молдавська, німецька, новогрецька, польська, ромська, румунська, словацька, угорська, русинська, караїмська, кримчацька."

Перечень в студию!

"4. Інформаційні плакати кандидатів на пост Президента України, кандидатів у народні депутати України, у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, у депутати і посадові особи місцевого самоврядування від політичних партій друкуються державною мовою. За заявою відповідного суб’єкта виборчого процесу поруч із текстом державною мовою розміщується його переклад регіональною мовою (мовами)."

- А переведите-ка мне, будьте добры, предвыборный плакат Януковича на идиш?.. А?)

"2. Професійний суддя повинен володіти державною мовою. У межах території, на якій відповідно до умов частини третьої статті 8 цього Закону поширена регіональна мова, держава гарантує можливість здійснювати судове провадження цією регіональною мовою (мовами). Необхідність забезпечення даної гарантії має враховуватися при доборі суддівських кадрів."

АНАЛОГИЧНЫЙ КОММЕНТАРИЙ))

"5. Слідчі і судові документи складаються державною мовою."

А вот, кстати, подтверждение тому, что решения на русском выносить нельзя (нельзя будет).

"4. Виготовлення копій фільмів іноземного виробництва, які розповсюджуються для показу в кінотеатрах, публічному комерційному відео і домашньому відео в Україні, здійснюється мовою оригіналу або із дублюванням або озвученням чи субтитруванням державною мовою або регіональними мовами або мовами меншин на замовлення дистриб’юторів і прокатників з урахуванням мовних потреб споживачів."

МНЕНИЕ ГЛАВНОГО НАУЧНО-ЭКСПЕРТНОГО УПРАВЛЕНИЯ

"З іншого боку, зважаючи на те, що засади державної мовної політики вже визначені у відповідних положеннях Конституції України, згідно з якою законами України встановлюється лише «порядок застосування мов», одним із ключових питань, яке потребує вирішення, є питання про доцільність прийняття спеціального закону України «Про засади державної мовної політики». Річ у тому, що питання застосування мов стосуються всіх сфер суспільного життя. У зв’язку з цим є підстави вважати, що ці питання мають регулюватися безпосередньо в тих законах, які присвячені регулюванню суспільних відносин у відповідних сферах суспільного життя (державного управління, освіти, культури, телебачення та радіомовлення тощо), без прийняття окремого закону  «Про засади державної мовної політики». Адже його прийняття неминуче призведе до дублювання одних і тих самих норм у різних законодавчих актах, що не узгоджується з потребами систематизації законодавства."

"Незважаючи на те, що в Конституції України термін “російська мова” вживається в єдиному контексті з терміном “мови національних меншин України”, у законопроекті простежується тенденція наділити російську мову особливим статусом, відмінним від статусу інших мов національних меншин, на які поширюються положення Європейської хартії."

"Тим часом, за змістом відповідних положень статті 10 Конституції України та Закону України “Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин” російська мова є мовою однієї із національних меншин України і не має якогось особливого статусу, відмінного від інших мов національних меншин України."

"Передбачені законопроектом 10-відсотків і більше кількості чисельності її населення, а в окремих випадках менше 10 відсотків населення відповідної території, на якій поширена ця мова, для прийняття відповідними місцевими радами рішення про визнання мови регіональною і використання її на відповідній території, на думку управління, вбачається довільною. До того ж міжнародно-правові акти такого критерію визнання мов регіональною не містять."

"Статтею законопроекту пропонується встановити, що у листуванні органів державної влади та органів місцевого самоврядування з органами державної влади вищого рівня дозволяється застосовувати регіональну мову (мови) (частина перша). Доцільність запровадження такої норми викликає сумнів, оскільки її реалізація вимагатиме наявності у органах державної влади вищого рівня  фахівців, які володіють різними регіональними мовами, що вбачається недоцільним. Слід також зазначити, що це положення законопроекту сформульоване таким чином, що на державу покладається обов’язок забезпечувати офіційну публікацію відповідних актів крім державної, будь-якими іншими мовами, які поширені в Україні. Тобто із запропонованої редакції випливає, що акти вищих органів державної влади мають бути офіційно опубліковані крім державної та російської, ще не менш як 12-ма мовами, з чим не можна погодитися."